Современная украинская литература - ТОП 50 лучших книг

Этот роман для тех, кто хочет преодолеть притяжение Земли и очутиться в других Галактиках. И вот миры сменяются, как в калейдоскопе, где-то совсем рядом шумит Изнанка с ее вечными сумерками, доносится эхо Границы, а силы небес сошлись уже в неравной схватке с жителями Гильдии Ветра. Стихия обрушилась на Лабиринт, и только хрупкий щит защищает его от огненной бури да истинные путники, готовые противостоять надвигающейся угрозе. Они должны сделать что угодно, как угодно и где угодно, только бы не перестал существовать их мир, их дом. События сменяют друг друга, что-то уходит в прошлое, что-то только должно наступить. Всему свое время, счет идет на часы. Однако механизм запущен, и уже едва ли можно что-то изменить…

Дмитро Воронський (нар. 1985 р.) – молодий український автор. У 2008 році закінчив історичний факультет Запорізького національного університету, має ступінь магістра історії. Пише романи та кіносценарії на історичні теми. Мешкає у місті Запоріжжя. «Козак Байда, або Хортицька Січ» – це історичний роман про заснування першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця та її загибель. У творі відображена самовіддана боротьба українського козацтва з турецько-татарською навалою. Червоною стрічкою через весь твір проходить героїчне життя князя Дмитра Вишневецького (Байди), чиє трагічне кохання спонукало його стати на захист українських земель. У романі описуються такі малодосліджені історичні події, як Очаківські походи, перші битви раннього козацтва з ворогами, осада Хортицької Січі, яскраво змальовано життя, побут та вірування українського народу середини XVI століття.

Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…

Весна тридцать третьего года минувшего столетия. Столичный Харьков ошеломлен известием о самоубийстве Петра Хорунжего, яркого прозаика, неукротимого полемиста, литературного лидера своего поколения. Самоубийца не оставил ни завещания, ни записки, но в руках его приемной дочери оказывается тайный архив писателя, в котором он с провидческой точностью сумел предсказать судьбы близких ему людей и заглянуть далеко в будущее. Эти разрозненные, странные и подчас болезненные записи, своего рода мистическая хронология эпохи, глубоко меняют судьбы тех, кому довелось в них заглянуть… Роман Светланы и Андрея Климовых – не историческая проза и не мемуарная беллетристика, и большинство его героев, как и полагается, вымышлены. Однако кое с кем из персонажей авторы имели возможность беседовать и обмениваться впечатлениями. Так оказалось, что эта книга – о любви, кроме которой время ничего не оставило героям, и о том, что не стоит доверяться иллюзии, будто мир вокруг нас стремительно меняется.

«Пути Господни неисповедимы». Мудрый человек придумал это знаменитое изречение. Действительно: иной раз даже фантазия писателя не смогла бы придумать вереницу и хитросплетении самых невероятных событий и судеб, которые могут случиться с человеком, а для Великого Сочинителя, имя которому «Жизнь», запутать историю судеб человеческих – сущий пустяк. Вашему вниманию предлагается история, случившаяся в селе Украинское Ивановского района Херсонской области.

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку понад п’ятнадцять історичних творів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. «Жарінь» (1964) – заключна книга трилогії «Край битого шляху» (1962) – розповідає про долю ровесників автора, про їхні пошуки вірного шляху боротьби зі злом, про ті круті дороги, що ними йшла в буремні воєнні роки галицька молодь до пізнання істини, а також про складний процес сприйняття і не сприйняття радянського ладу галичанами. Також до видання увійшла повість Р. Іваничука «Зупинись, подорожній!», що була задумана як епілог до трилогії «Край битого шляху» і в якій авторові, як він сам зауважував, вдалося вперше переступити межу страху і назавжди скинути спокусу кон’юнктури.

«Людина і зброя» Олеся Гончара – антивоєнний роман, в якому автор з надзвичайним психологізмом зображує жахіття війни, протиставляючи їм гуманістичні ідеали: людяність, миролюбство і добро***. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камінь», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

Романом «Те, котре – холод, те, яке – смерть…» Володимир Єшкілєв починає новий цикл прози «Ефект Ярковського», присвячений розслідуванням ідеальних злочинів та парадоксів часу. Головний герой Олександр Ярковський – наш сучасник, котрому доступний так званий «запетльований час». Його збоченими лабіринтами можна, маючи вроджені вміння та відвагу, дійти до найглибших джерел оточуючого нас зла. Цей «ефект Ярковського» намагаються поставити собі на службу сильні світу сього, але ігри з могутніми силами завжди непередбачувані. Те, що спочатку нагадує слідство, яке ведуть екстрасенси, крок за кроком наближається до тієї безодні, звідки до нас приходять чудиська і межові питання…

Роман Владимира Ешкилева «Андрогин» посвящен наиболее таинственному и малоизученному периоду жизни великого украинского философа Григория Сковороды (1722—1794). Напряженный, полный событиями сюжет романа разворачивается в пятидесятые годы XVIII века. Молодой Сковорода странствует по Европе, его судьба вольно или невольно сплетается с интригами политиков, шпионов, авантюристов и масонских лож. История становления философа неразрывно связана с его эпохой, где высокая мистика христианских старцев соседствовала с философией нового времени, языческой эротикой и секретной жизнью орденских братств. Отзвуки того судьбоносного времени, считает автор, доходят и до наших дней.

Чи впевнені ми, що здатні керувати власною свідомістю? Гарантії нема ні в кого… Війна в Афганістані. Молодий льотчик отримує завдання розбомбити об’єкт. Побачивши, що це звичайне село, він скинув бомби на гори. Олександр (льотчик) знає, що за це буде покараний. «Покарання» несподіване – льотчика відправляють на курорт. В Радянському Союзі розроблялася методика психотронного впливу на людину. Цебто, з людини висмикували свідомість. На курорті Олександр знайомиться з привабливою лікаркою. Він і не підозрює, що став «піддослідним кріликом». Несподіванка друга – у психлікарні пілота лікує та ж особа, яка спробувала скалічити його свідомість.

Богдан Коломійчук (нар. 1984 р.) – український письменник, володар Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за історико-авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож». Автор збірок детективних оповідань «Таємниця Єви» (2014), «В’язниця душ» (2015), «Небо над Віднем» (2015). Усі чотири книжки вийшли друком у видавництві «Фоліо». «Візит доктора Фройда» – черговий роман з циклу пригод львівського комісара Адама Вістовича. В 1904 році у Відні, а згодом і у Львові стається серія жорстоких і зухвалих убивств. Розслідування Вістовича перетворюється на безкомпромісну дуель між ним та вбивцею, якого преса нарекла Віденським Упирем. Несподівано свою допомогу комісарові пропонує вже славетний на той час віденський психоаналітик Зиґмунд Фройд. Однак для нього Упир – це передусім об’єкт для наукового дослідження, а вже потім злочинець…

…Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі… …Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім…

Петро Лущик народився 1963 р. на Львівщині. Закінчив фізичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працює вчителем фізики та інформатики у Сопошинській школі. Лауреат конкурсів «Коронація слова-2003» (роман «Полювання на дрохв») та «Коронація слова-2014» (роман «Тамплієри короля Данила»). Дія роману відбувається у XIII столітті. Папа Римський Інокентій IV відправляє до галицького князя Данила Романовича свого посла. Охороняти важливу особу доручено загону воїнів-тамплієрів на чолі з командором Гійомом де Пардо. Храмовникам доведеться вступити у сутичку не лише з монголами, що захопили руські землі, але й зі своїми одвічними суперниками госпітальєрами і навіть з ассасинами.

«Моя любовь» – роман о любви и революции. Так сложилось, что 1 декабря 2013 года автор волей случая очутился на улице Банковой. Там он оказался в компании тех, кого вы сегодня знаете как народных депутатов Олега Ляшко, Андрея Лозового, Игоря Мосийчука и многих других. Все, что происходило с ним и страной в те памятные дни на Майдане, описано в этой книге. Ну а чтобы воспоминания не превратились в календарь памятных дат – пришлось придумать историю рождения любви и, увы, не «шекспировскую» трагедию ее угасания.

Слідчий із Луцька Єгор Скляр переїздить працювати до Рівного. Першою його справою на новому місці стає жорстоке і майстерно продумане вбивство іноземця. На допомогу йому приходить патрульна Власта Коваль. Скляр інтроверт і мізантроп, любить працювати сам, тому для розв’язання справи їм доведеться принаймні спробувати знайти спільну мову. Кращий друг Єгора, який нещодавно загинув при виконанні службових обов’язків, неодноразово з’являється, попереджаючи про небезпеку. Убивці вдалося вміло заплутати сліди, проте Скляр та Власта не з тих, хто так просто здаються.

«Роман про людське призначення» Емми Андієвської – твір із фантастичним сюжетом, у якому порушено ряд актуальних тем, зокрема, сенс людського життя, проблема еміграції, радянська імперська неволя України тощо***. У 1984 році авторка одержала за цей роман літературну премію Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

Поки одні співчувають її самотності, інші на пальцях пере-раховують її чоловіків… З дитинства Ольга розуміє, що вона «не така». Її сила лякає і притягує, її почуття і пристрасть горять вогнем. Але вона сама – згоряє чи гартується? Ось він, ідеал: розумний, інтелігентний Маковей. Негідник чи рятівник? Злочинець чи жертва? Чи витримає кохання сильної жінки? Бо ж власні «скелети в шафі» не дають про себе забути. На шляху їхнього спільного щастя багато тіней з минулого. Кобилянська. Про неї знають все, але її не знає ніхто. Щоденники, листи, твори… Найбільша містифікація української літератури, створена нею самою. Роман «Оля», володар Гран-прі «Коронації слова-2020», не про письменницю, а про жінку. Пристрасну, вперту, але з власними комплексами та помилками, живу… Це дебютний роман Ольги Саліпи, що відома як поетка і авторка малої прози.

Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю. У своїй книзі «Сліди на піску» Роман Іваничук хоче сказати, що навіть найнепомітніший слід, який залишила на рідній землі чесна людина, ніколи безслідно не зникає. Книга містить короткі повісті, новели й есеї, написані в різні роки, а тому читач має змогу оцінити Романа Іваничука як майстра «малої» прози. В маленьких оповідках автор розмірковує про давню історію України та наше суперечливе сьогодення, розкриває характер людини крізь призму душі при мінімумі зовнішніх подій. Книга сповнена тривог за долю українського народу, однак пройнята вірою у його велике майбутнє.…

Ця книжка історій для тих, кого гнітить осідлість і осідланість, хто хоче вирватись у дорогу, кого настирливо гукає «big bad world». Для тих, хто рано чи пізно не всидить у своїй «хрущовці» й подасться шукати щастя у світи. Для тих, у кого мандрівна душа і пригодницька вдача. Вони знайдуть, як вирушити в подорож, не пропустять шанс і не проміняють авіаквиток на тепле місце біля телевізора. Їдьте, шукайте, нікого не слухайте. Воно того варте. Аби знайти себе, а не стати схожими на занудливих тіток у крепдешинових хустках на лавці біля парадняка п’ятиповерхівки. І, намотавши десятки тисяч миль, побачивши десятки тисяч облич, почувши і переживши мільйони історій та пригод, почати звільнятись від совкізму в мізках і душах…

Вина и прощение – два мощнейших жизненных мотиватора, справиться с которыми психологически тяжело. Именно это предстоит героям романа – молодому немецкому юристу Марте фон Вайхен и украинскому физику Марату Шевченко. Чем связаны их жизни, такие разные? Что им предстоит узнать о себе, о своих родственниках, о вине и прощении; справятся ли они с правдой? Об этом вы узнаете на страницах романа Ларисы Денисенко «Отголосок: от погибшего до умершего деда».

«Князь-варвар» – це перший роман із серії «Прокляття волхвів» івано-франківських дослідників Ігоря і Катерини Макаруків. Драматичні події роману розгортаються у період правління Великого князя київського Володимира Святославовича. Ще не прийнято християнство. Могутня Київська держава живе своїм сталим споконвічним життям. Спадкоємці Прадавньої Оріани намагаються вберегти священні символи минувшини і моляться своїм Богам. Бояри, волхви, дружинні воїни – всі вони оживають через тисячоліття, стають нам близькими і зрозумілими, коли ми разом з ними страждаємо, б’ємося з ворогами, сумніваємося і любимо Рідну Землю…

Во второй том «Одесской антологии» вошли произведения, написанные в Одессе или об Одессе, которые увидели свет в ХХ веке, когда существование феномена под названием «одесская литература» уже не отрицали даже представители классического литературоведения. Это стало невозможным после «Одесских рассказов» И. Бабеля, произведений Э. Багрицкого, И. Ильфа и Е. Петрова, В. Катаева. Эти авторы конечно же представлены в нашем издании. А еще читатель найдет в нем прозу А. Куприна и И. Бунина, А. Аверченко и А. Козачинского, поэзию Леси Украинки и Павла Тычины, Саши Черного и С. Кирсанова, Б. Чичибабина и Б. Херсонского и других, беззаветно влюбившихся в этот город и увековечивших его своим талантом. Изюминкой второго тома «Одесской антологии» являются произведения авторов, когда-то живших в Одессе и популярных в этом городе, но мало известных широкому кругу читателей, таких как Влас Дорошевич, Маноля, Незнакомец (Борис Флит), которого называли «достопримечательностью старой Одессы». И, безусловно, невозможно предст…

Катерина Бабкіна – письменниця і сценарист, автор книг поезії «Вогні святого Ельма» та «Гірчиця» та збірки оповідань «Лілу після тебе» й значної кількості публікацій українською та в перекладах російською, англійською, шведською, німецькою, польською та французькою мовами. «Соня» – дебютний роман найяскравішої української молодої поетки – це історія про любов, молодість, кордони, гомосексуалістів, євреїв, Німеччину, Польщу, Албанію, Чорногорію, Салоніки, контрабанду, молитву, інцест, вічне життя, заробітчанство, вагітність, пошук, Аллаха, чудеса та чотириста тисяч євро.

Головних героїв цього роману двоє. Вони різні за характером і поглядами, вони антиподи, але багато чого в них є спільного: зріст, вага, колір волосся, колір очей, вік. Коли дивитися на їхні юнацькі фото, складається враження, що це якщо не рідні, то принаймні брати у перших. Навіть пізніше, коли вони стали дорослими, і один з них зостався по-юнацькому худим, а другий огрядним, подібність все одно кидалася в очі. Але незважаючи на все це, вони друзями не були, просто інколи життя їх зводило, аби швидко знову розвести, самих їх смерть оминала, хоч і не оминала їхніх близьких, смерть завжди була на півкроку від кожного з них і била прицільно, але помилялася якраз на тих півкроку чи півхвилини.

События романа Юрия Винничука «Аптекарь» происходят в 1646–1648 годах сначала в Венецианской республике, а потом – во Львове. Богатый, многообразный исторический фон умело использован для увлекательной игры в «действительное-недействительное», в которой персонажи исторические соседствуют с вымышленными, а их сложные отношения со временем формируются в любовные треугольники. И при этом фантазийные описания выглядят как вполне реальные, авторский вымысел отходит на второй план, заставляя читателя верить в мир, сотканный из сна. Проза Ю. Винничука – это всегда интригующий рассказ, рожденный благодаря бурному воображению мастера многочисленных изысканных стилизаций.

Все мы по большей части живём в атмосфере защищённости и безопасности. Одни предпочитают строить планы на каждый день, другие действуют спонтанно. Так или иначе, мы примерно знаем, что с нами будет завтра, через месяц, через год. Но иногда случай вносит в нашу судьбу свои коррективы. И от очередной мутации КОВИДа уже не спасёт никакая вакцина. Выживут лишь единицы, на кого падёт слепой выбор судьбы. Но Вы выжили… Повезло? На первый взгляд, да. Но дело в том, что в этом новом мире жизнь разительно отличается от той, какой Вы жили ранее. Ждёте какого-то спасительного указа президента? Но его нет. Эвакуации в свободную от заражения местность? Её тоже некому назначить. А помимо того, вчера в эфир не вышел вечерний выпуск новостей, которые Вы привыкли смотреть за последнее время, а сегодня телевизор и вовсе отказывается ловить каналы. Куда-то пропал Интернет – «Фейсбук», «Инстаграм», «Тик-Ток» для Вас теперь тоже недосягаемы. Вы пытаетесь позвонить родным, чтобы узнать, как дела у них, но мобильной сети нет. К…

Летаргічна кома внаслідок збігу дивних обставин… Маленька дівчинка Іра не прокинулася вранці першого вересня — вона розпочала дивну подорож теренами незвіданих світів у пошуках виходу з лабіринту безжальної летаргії. Завдяки допомозі таємничої Пачамачі, Іринці вдалося подолати непереборний страх і прокинутися…. Дівчинка виросла… Тепер вона лікар-науковець.

У цій веселій, з кумедними малюнками книжці відомого українського письменника Юрія Вин-ничука розповідається про те, як поводяться примхливі львівські комини і що буває, коли комин образиться; про старого, який мешкав на Клепарові й щодня грав на катеринці, та про шпака Діо-низія і львівське радіо; а також про те, як велика родина левів у Африці скуштувала смачнючого пирога з вишнями, що спекла Лесикова бабуся у Львові, відмовилася від м'яса і вчинила демонстрацію, вимагаючи лише бабусиних пирогів. Ілюстрації до «Казок зі Львова» намалювала чудова художниця Ірина Борисова.

«Жінок там на тютюн міняли, або Перший подвиг Богдана» – роман-есей, що складається з кількох повістей, але з однією героїнею – Запорізькою Січчю. Хоч вона й мала кілька місць розташування в різні роки, змінюючи їх за потреби, починаючи з Хортиці – Томаківська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська, або Нова, але це все одно була Січ – з її видатними людьми, хоча б із такими, як Богдан Хмельницький, Петро Калнишевський, Іван Сірко, Антін Головатий. А ще ж козаки-січовики, кожен з яких був вартий булави отамана… Про їхні карколомні пригоди та про незвичайну, незбагненну любов батька Хмеля до Олени, яка так трагічно завершила своє життя, й розповідається в романі Валентина Чемериса.

Ірен Роздобудько (нар. 1962 р.) – українська журналістка, письменниця і поетеса. Закінчила факультет журналістики Київського національного університету. Працює головним редакторЙом журналу «Караван історій. Україна». У видавництві «Фоліо» вийшли друком багато її повістей та романів: «ґудзик», «Амулет Паскаля», «Все, що я хотіла сьогодні», «Дві хвилини правди», «Пастка для жар-птиці», «Дрібний бісер» та ін. Як зазначає сама авторка, «Оленіада» писалася «трьома заходами». Перші пару розділів написано ще в 2002-му, але книжку закінчено не було, адже настав 2004 рік. І вигадана країна «Лапландія», про яку в ній йдеться, в один день перетворилася на велику країну. З великим майбутнім. З людьми, котрі за мить розпрямилися і пішли вперед… Йшли, йшли, йшли… Озирнулися і здивувалися: ті, хто послав їх уперед, – з тими, хто тягнув назад. Довелося вийняти з шухляди недописане і дописати – в 2006 році. І назвати те все «комедією абсурду». Так закінчилась перша частина «Оленіади». До другої Роздобудько приступила в сі…

Події повісті «Нічний репортер» відбуваються у Львові в 1938 році. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за його нічні репортажі з життя міського дна, береться розслідувати вбивство кандидата в президенти міста. При цьому він потрапляє в різноманітні як любовні, так і кримінальні пригоди, інколи ризикуючи життям. Маркові неофіційно допомагає комісар поліції Роман Обух, якого начальство відсторонило від розслідування вбивства. А тим часом у справу втручаються німецькі й совєтські шпигуни, розслідуванням зацікавлюється також польська контррозвідка. Окремий інтерес виявляють і кримінальні кола. Перед нами постає мальовничий і яскраво описаний злочинний світ тогочасного Львова, шинки-мордовні, батяри, заклади для повій. Читачеві доведеться разом з героями розплутувати загадку за загадкою на тлі тривожного настрою львів'ян, які живуть у передчутті війни.

«Вігілії» Емми Андієвської – поетична збірка, яка тематично розпочинається як цикл збірки «Спокуси святого Антонія»***. Одним з центральних мотивів у віршах цієї книги є мотив руйнації світу. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

«Роман про добру людину» Емми Андієвської – це філософсько-психологічний твір, дія якого відбувається в українському таборі для переміщених осіб в Міттенвальді***. Лейтмотивом твору є прославлення добра, яке є основою існування світу. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну Арканум, вигадав авторів, які там начебто жили й творили. А поволі Арканум став пробиватися у мої сни. Я жив в Арканумі, сни про Арканум затоплювали мене. Я чекав ночі, щоб жити. Удень життя не було. Удень був страх. Люди з Аркануму чекали на мене. Якщо я затримувався, посилали гінців на конях і стукали мені у вікно. Стукали перснями на пальцях, руків’ями мечів, стукали гілками і вітром, стукали пташками і хрущами, кликали всіма мовами і голосами. Я підводився і йшов до вікна. Воно розчахувалося, і Арканум мене втягував у себе, засмоктував і впорядковував моє життя. Арканумська мова пробивалася крізь мою, наче стебла трав крізь пісок, проламувала пам’ять, зливалася з моєю. Я переставав розрізняти, де моя мова, а де арканумська. В Арканумі я чувся безпечно».

Самой большой ошибкой было бы думать, что этот роман – произведение «на злобу дня», художественная реконструкция реальных событий. На самом деле, это попытка передать историю человека, которого идеализм подвел практически к краху. Единственное препятствие на пути к катастрофе – профессия, дело, которое любит героиня. История Марьяны Морозовой – это инсталляция накаленной, тревожной атмосферы последних лет в Украине. Этот роман не о политиках и их окружении. «Под небом Аустерлица» – роман о том, как трудно выбирать свободу. Потому что если и стоит нам с вами что-либо хранить, то только наш идеализм – единственную монету, за которую покупается свобода.

Риба шукає, де глибше, а людина – де ліпше. Тому герої повісті «Вікторія регія», не маючи змоги вижити на рідній верховинській землі, вирушили в далеку Бразилію, аби заробити грошенят і повернутися додому заможними людьми. Але більшість з них не повернеться в отчий край, згинувши на чужині: то в океанських водах, то в річці від піраній, то від укусів лютих гадюк… Навіть не всі допливуть до тієї омріяної Бразилії, до місця своєї рабської роботи. Які пекельні біди чекатимуть на них, які трагічні історії та життєві перипетії доведеться пережити, які приниження і митарства пройти – про все це йдеться у повісті. Цей твір – про першу хвилю еміграції українців за кордон. Назва твору – квітка, що росте у Бразилії і цвіте всього кілька днів у році.

Герой «Остарбайтера» Антін змушений на чужині заробляти гроші для добробуту своїх рідних. Він заручник обставин, втративший життєві орієнтири. Єдине, що осяює його безпросвітні будні, – кохання до незнайомки. Але невідомо, куди заведе цей шлях. На противагу Антіну Максим, справжній остарбайтер у фашистській Германії, вже не сподівається ні на що. Доля грається ним, як кішка мишеням. Невже є надія на звільнення від рабської праці? На кохання? На щастя? Цей роман про те, що світ дедалі більше вимагає від нас ефективності в усьому. Навіть у почуттях… Але хіба промисловими термінами можна мислити про кохання..?

Від руки невідомого вбивці гине Єгор Скляр. Але це тільки початок. Здається, небезпека чатує на кожного, хто знав Єгора. От тільки ніхто не може спіймати злочинця: той невловимий, наче привид. За справу береться легендарний слідчий Адріян Скляр – батько Єгора. Знайти та покарати вбивцю сина – справа честі для нього. Під підозрою – всі.

«Художник войны» – это история современной Украины, показанная через призму судеб маленьких людей, участвующих в военном противостоянии на Донбассе. В центре романа реальная история двух братьев: Антона – несостоявшегося художника, который вынужден зарабатывать деньги в шахте. В сердце – нереализованный талант, вокруг – нищета и тяжелый быт. И когда приходит война, главный герой находит себя в «ополчении». Второй брат, Сергей, – полная противоположность Антона, он материально обеспечен, живет за границей и поддерживает официальную украинскую власть. Смогут ли они понять друг друга в мире, где сталкиваются ненависть и любовь, справедливость и жестокость, жизнь и смерть?…

Стисло від автора. Витяг з академічного словника української мови (1970-1980): По’дув , у, чол. 1. Порив (вітру і т. ін.); повів, повівання.Ознака, прикмета наближення, настання чого-небудь. 2. Те саме, що вітер. 3. Перен. Ідеї, суспільно-політичні напрями тощо, характерні для певного часу; віяння. Словник української мови: в 11 томах. – Том 6, 1975. – Стор. 760. Це друга збірка моїх дивних рукописів)) Як завжди, у ній твори про почуття. Дехто говорить, що мої твори важкі і складні, а дехто у захваті від цього. А як ще примусити тебе задуматись про важливі у житті речі? Звичайно, що середини не буде, бо твори наповнені алегоріями і афоризмами, які інколи з першого разу важко зрозуміти і здогадатися, що саме я маю на увазі, однак, перш за все їх потрібно відчути. Вони як мелодії проходять крізь мене, і тому я передаю їх на папір так як відчуваю, десь високо, десь низько, а десь просто криком! Одне можу сказати точно, що, як я вже колись писав, у творах я не дозволяю ображати ні жінок, ні чол…

Свого часу цей твір наробив багато галасу і навіть спричинив скандал. Надруковані у львівській газеті «Post-Поступ» під назвою «Житіє гаремноє», «щоденники Роксолани» збурили «свідому» українську інтелігенцію. І мало хто зрозумів, що це літературна містифікація, настільки достовірним виглядав текст. Отже, представляти цю легендарну і скандальну книжку нема сенсу – вона вже давно відома читачам. А тепер виходить у подарунковому виданні. Тому залишаємо тільки одну засторогу: дітям до 12-ти не читати.

Ірен Роздобудько – одна з найвідоміших українських письменниць, авторка популярних книг «Пастка для жар-птиці», «Ґудзик», «Амулет Паскаля», «Все, що я хотіла сьогодні»… «Перейти темряву» – нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв… Він не кат – він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями… Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить… На 154 сторінках захопливого роману – долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається…перейти темряву.

…Если попавшей в сачок бабочке по очереди отрывать крылышки и лапки, она будет очень смешно ползти и извиваться. Таких бабочек и других насекомых в его сачке полно. С оторванными крылышками они пытаются взлететь и не понимают, почему у них это не выходит. Снова и снова они ползут, а он просто смотрит на них. Он не палач – он исследователь, и он очень хочет знать, что они чувствуют, эти насекомые. И уверенная детская рука снова тянется к сачку… …Интересно, а как оно там с людьми?..

Драматичні твори Уласа Самчука майже невідомі українському читачеві. Події одноактівки «Слухайте! Слухайте! Говорить Москва!» відбуваються наприкінці 1920-х років, конфлікт у ній має ідеологічно-моральний характер, сюжет будується на зіткненні інтересів представників різних ідеологічних світів. Інтелектуальна драма «Жертва пані Маї» розгортається навколо морально-етичних проблем, які гостро постали перед європейською спільнотою в 1930–1940-ві роки з початком Другої світової війни і проголошеними нацистами концепціями Нової Європи. Драма «Шумлять жорна» присвячена боротьбі українського народу в часи гітлерівської окупації.

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)». Книга спогадів дасть змогу гл…

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України… Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.

Дебютна книжка авторки присвячена одному з найбільш хвилюючих, незрозумілих і визначальних періодів у житті кожної людини, що іноді стає справжнім лакмусовим папірцем, – про раптове дорослішання, пошук власного «я», ідентифікацію себе у світі та світу в собі. Головна героїня Єва – студентка-першокурсниця, яка є втіленням сором’язливості, прихованих сміливих бажань, і водночас – скупченням шкідливих звичок. Після переїзду в її житті з’являється чимало нових знайомих, а з ними – захопливі пригоди, жваві вечірки, сміливі вчинки… Проте чи є у цьому строкатому світі щось більше за розваги, глибше ніж секс? Про пошуки чогось незбагненно більшого і вічного прочитаєте у цій книжці.

Перед вами пятая книга из серии «Пес Барбос идет по следу». Это самая необычная новогодняя книга. Елочка зажигает свои огни, к малышам на праздник приходит веселый Дед Мороз. А если их два? Кто из них настоящий? Прочитав книгу, вы узнаете, как лесные жители встречали Новый год и кто оберегал покой в лесу. Также вы узнаете, кто проспал Новый год и какие чудеса случаются в новогоднюю ночь. Еще вы увидите множество ярких иллюстраций и найдете шесть новых новогодних песен. Удобней садитесь у елочки и погружайтесь в мир новогодней сказки. Счастливого праздника!

Катерина Бабкіна – письменниця і сценарист, автор поетичних книжок «Вогні святого Ельма» й «Гірчиця», збірки оповідань «Лілу після тебе» та значної кількості публікацій українською і в перекладах російською, англійською, шведською, німецькою, польською та французькою мовами. У видавництві «Фоліо» 2013 року вийшов друком роман К. Бабкіної «Соня». «Знеболювальне і снодійне» – нова й очікувана поетична збірка найяскравішої української поетки, значна кількість текстів з котрої ще до виходу книги стали цитованими й улюбленими. «Поезія Катерини Бабкіної, – за влучним висловом Ірини Славінської, – це ранка на обвітрених губах, яка ніколи не заживає».

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також шести історико-інтелектуальних художніх книжок, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки «Козацька міфологія України: творці та епігони» та «Богдан Хмельницький: легенда і людина». В основі сюжету «Справжнього Мазепи» – святкування у провінційному містечку двох ювілеїв: Миколи Гоголя та «українсько-шведського союзу». Автор оселив нащадків гоголівських персонажів у сучасній психлікарні. Божевільний Едічка пише роман «Гетьман», а молодий лікар-психіатр Левко (він же – оповідач) контролює цей процес. Петро Кралюк обігрує не лише сюжети та епізоди «Тараса Бульби», «Вія», а й біографію Гоголя, Пушкіна, Шевченка, Івана Мазепи. Героями роману, як і в гоголівських творах, стають сміх, заг…